Осінні пригоди

ТЕМА: Осінні квіти

МЕТА: познайомити дітей з осінніми квітами, що ростуть на квітниках, вчити бачити в природі неповторне, нове. Розвивати мову, збагачувати словник. Виховувати любов до природи, почуття прекрасного, вчити розуміти красу, берегти і примножувати її.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: пришкільне подвір’я.

ХІД УРОКУ

1.     Організований вихід учнів на пришкільне подвір’я.

2.     Бесіда.

― Якщо зараз ви довкола подивитесь, що найбільше сподобається? Чим можна безперестанку милуватися? Відгадайте:

Яскраві пелюстки,

І запах пречудовий

І хочеться усім

Їх бачить знову й знову.

                                                 /Квіти/

Квітка – це слово невелике, а скільки в ньому можна побачити й відчути, передати! Подивіться, діти, на квіти, вирощені учнями нашої школи. Посміхніться, привітайтесь. Хоч зараз і осінь, та ділянки біля нашої школи схожі на яскравий квітковий килим. Чомусь заведено милуватись весняними та літніми квітами. Але й в осінніх ― своя чарівність. Вони останні, тому ще миліші. Природа на прощання дарує нам неабияку втіху ― осінній букет, а букет цей ми зараз складемо разом, адже на уроці сьогодні ви дізнаєтесь про осінні квіти, вчитиметесь добирати влучні слова та словосполучення, щоб передати красу квітів ― дітей осені, складати розповіді, казки про них. Послухайте вірш і скажіть, про які осінні квіти в ньому мовиться.

Чуєте пахощі в нашім дворі?

Квіти розквітли в ранковій порі.

Тут на світанку сам дощик ходив

І чорнобривці од сну розбудив.

Чисто помилися айстри в росі ―

Личка рожеві, миленькі усі.

Нижче під ними красольки дрібні

Понатинали хустинки-вогні.

Он поставали майори у ряд,

Ніби зібралися йти на парад.

Тут чорнобривці чорняві в гурті,

В повнім цвіту ― повняки золоті.

Синій паничик заліз аж на тин,

Просить в танок гордовитих жоржин.

Білій лілеї майор уклонивсь, ―

Сонцем відразу квітник освітивсь!

― Які ще вірші про осінні квіти бажаєте розповісти?

Нагідка має                                   Чорнобривців

Жовту вроду.                                     Гарний цвіт

Це ― миле сонечко                           Зачаровує

Городу.                                                Весь світ!

ХРИЗАНТЕМИ ―                         ЖОРЖИНА

То вже осінь.                                  Жовто розцвіла,

Жовте листя,                                   Бо фарби в сонечка

Неба просинь.                                 Взяла.

М. Познанська

Жоржини

Уже і вересню кінець,

Настали дні холодні.

До нас, я чула, морозець

Прийде вночі сьогодні.

Впаде на луки, на гай,

Побілить лист на вишні...

Погасить сонечка мої ―

В саду жоржини пишні.

Та я морозцеві тому

Не дам жоржин стоптати:

На руки ніжно їх візьму

І понесу до хати.

Чорнобривці

А цей чорнобривчик ―

Шляхетна постава,

І світлі, і темні на нім пелюстки,

Богиня – природа дала йому право,

Щоб кожний вклонився йому залюбки.

Брунатній, м’якій і чудовій голівці,

Яка коло хати в бабусі росте.

Духмяні і гарні малі чорнобривці,

По-своєму квіточка кожна цвіте.

Айстри

Сонце в хмарі. Пахне зів’ялим листом,

Всохли квіти, що цвіли колись;

А на грядці килимом барвистим

При негоді айстри розцвіли.

Дощ дрібненький падає росою,

Мокрі пелюстки в саду летять;

Горді, гарні, сяючи красою,

На морозі айстри ті тремтять.

― Багато чудових віршів написано про квіти. Вони допоможуть нам скласти словничок-довідничок, який стане у пригоді: ці слова і словосполучення використаємо під час складання казок, оповідань.

Жоржини ― пишні, сяючі, горді, схожі на зорі...

Чорнобривці ― духмяні, гарні, із світло-жовтою голівкою, темними пелюстками, чорняві...

Айстри ― розкидані по небу зірки, квітки з рожевими личками...

― Як ви гадаєте, квіти мають характер? Чи залежить він від кольору? Як, наприклад, різняться біла і рожева хризантеми? /Біла ― ніжна, чиста, лагідна, замріяна; рожева ― яскрава, рішуча, сильна, горда, святкова/.

― Складіть розповідь або казку про осінні квіти.

― Чия вам найбільше сподобалась? Чим? Який би ви малюнок до неї намалювали?

3. Хвилина відпочинку.

Скоромовка

Жартує жоржина:

― Я квітка-жарина,

Вмиваюся росою,

Жагучою красою.

― Прослухайте байку і скажіть, про які ще квіти в ній розповідається.

― Як би ви помирили літо і осінь?

Засперечалися Літо і Осінь ― чиї квіти найгарніші?

― Мої квіти, ― мовило літо. Змахнуло сонячним капелюшком ― і враз земля вкрилася волошками, материнкою, іван-чаєм. З духмяної конюшини збирає солодкий сік бджола, ніжно визирають з трави зірочки гвоздики. Щедрі барви літа!

― Мої квіти не гірші, ― сказала осінь і повела багряним рукавом. Зацвіли верес, цикорій, гусячі лапки. Вдруге кульбаба і конюшина заблищали мов зірочки. Особливо пишно розцвіли хризантеми. Вони були найрізноманітніших кольорів і відтінків. Від зеленувато-білих до темно-червоних.

― Що ви знаєте про ці польові квіти? Звідки перший місяць осені дістав таку назву? /Назва місяця „Вересень” пов’язана з вересом (вереском), що зовсім не випадково: в цей час розпочинається масове цвітіння цієї чудової медоносної рослини, яка, на жаль, не зустрічається в нашій місцевості. Вона, як і липа, відіграє значну роль у бджільництві. Та не щодня мають змогу вилітати з вуликів крилаті трудівниці. Небо все частіше затягують хмари, і починає сіяти дрібний дощ. Недарма в народі вважають, що вересень „суміщає літо й осінь”, бо в цей час уперше тепло з холодом зустрічаються.

4. Гра-конкурс осінніх квітів.

Всі діти-члени конкурсу журі ― присуджують почесні звання квіткам: найніжнішої, наймилішої, найскромнішої, найвеличнішої, найпишнішої, найгордішої, найтендітнішої (з обов’язковим обґрунтуванням).

― Уважно прислухайтесь. Як ви гадаєте, чи спілкуються між собою квіти? Як? Про що вони говорять?

Послухай, як ніжно дзвенить голосок:

„Не треба, не треба зривати квіток!”

― Ви чуєте, з яким проханням звертаються до вас квіти? Прослухайте діалог, який підготували учні:

Діти. Ми стрибали по лісах,

Парках, луках і садках.

Зрозумівши квітів мову

Цю підслухали розмову.

Квіти. Ми б завжди були красиві,

І пахучі, і щасливі,

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили б нас тільки друзі.

Ті, які б нас не топтали,

Без потреби не зривали.

― Як же бути тоді, коли вам необхідно подарувати букет? /Ти хочеш подарувати букет? Зривай квіти перед тим, як ітимеш і пам’ятай: скромний, невеличкий букет ― ознака гарного смаку і свідомості людини, бережливості, доброти/.

― Що ви побажаєте своїм друзям?

1. І далі оберігати квіти. Найкраща квітка та, що росте на клумбі, на галявині, в лузі. Не потрібно їх безжалісно зривати!

2. Кожна зелена травинка, кожний листок виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи не зривай дарма квітів!

3. Найкраща квітка та, що квітує там, де зросла. Не губи її!

― Як не дивно, а, крім польових, деякі квіти з наших квітників можуть лікувати людей. Чорнобривці ― чудові цілителі печінки. Запашний чай, настояний на квітках, втамує головний біль. Молоді листки красолі ― щедре джерело вітаміну C. Це не погана приправа до салатів та інших блюд. І не тільки людей лікують вони. Цікаво, що чорнобривці майже ніколи не хворіють і шкідники на них не нападають. Рослина виділяє особливі леткі речовини-фітонциди, які вбивають шкідливих мікроскопічних черв’яків ― нематод та інших шкідників, що живуть у ґрунті. Вони чудово захищають картоплю, садову синицю, троянди та інші рослини. А якщо між грядками з помідорами посадити красолю ― метелики багатьох шкідників будуть облітати їх стороною, не відкладатимуть яйця на овочеві рослини, що знаходяться поблизу красолі.

Отже, діти, ви впевнилися, що, крім краси, квіти приносять і велику користь.

5. Підсумок уроку.

― Чи сподобався вам урок? Що нового дізналися? Що найбільше запам’яталося?

6. Домашнє завдання.

― Скласти розповідь чи казку про осінні квіти, намалювати до неї малюнок.

Тема: «Прощальна пісня осені»

Мета: вчити дітей спостерігати за сезонними змінами в природі; формувати вміння складати зв’язну розповідь. Розвивати зв’язне мовлення учнів, спостережливість, уміння порівнювати, зіставляти. Виховувати любов до Рідного краю.

Місце проведення: гай поблизу школи.

Хід уроку

1. Організований вихід на галявину в гайку поблизу школи.

2. Вступна бесіда.

― Довгими журавлиними ключами вже відлетіло літо у вирій. На зміну літу прийшла пора, яка «золотом дерева вкриває, а потім його зриває». Хто вона така? (Осінь).

― Які загадки про осінь ви ще знаєте?

Голі поля,

мокне земля,

дощ поливає.

Коли це буває?

Невидимка ходить гаєм,

всі дерева роздягає.

― Сьогодні ми погостюємо у осені. Перевіримо, як ви вмієте спостерігати за змінами в природі, які красиві слова і вирази можете дібрати, щоб описати чарівність осінньої природи. А в гості без подарунка не ходять. Нашими подарунками будуть вірші, загадки, казки, оповідання.

3. ― Які вірші про осінь ви хочете розповісти?

― Про яку пору року (ранню чи пізню) розповідається у вірші Я. Щоголіва «Осінь»? Послухайте.

Висне небо синє,

синє, та не те;

світить, та не гріє

сонце золоте.

Темная діброва

стихла і мовчить;

листя пожовтіле

з дерева летить.

Хоч би де замріла

квіточка одна;

тільки й червоніє,

що горобина.

Здалека під небом,

в вирій летючи,

голосно курличуть

журавлів ключі.

― Які ознаки осені змальовано у вірші? Як назвати одним словом небо синє (похмуре), сонце світить, та не гріє (похмуре), листя пожовтіло з дерева летить (опадає), червоніє горобина (достигла), курличуть журавлів ключі (кричать).

4. Бесіда на основі власних спостережень.

― Пригадайте, на яких деревах і кущах жовтіє і червоніє листя? Якими стали горобина і калина? Що сталося з трав’янистими рослинами?

Складаємо осінній словничок.

― Яка пора року настала? (золота, чарівна, ніжна)

― Яке небо? (похмуре, темне, синє)

― Яке сонце? (світить, та не гріє, непривітне)

― Якого кольору листя на деревах? (жовтого, багряного, мідного)

― Чим вкрита земля? (кольоровим килимом)

― Які ягоди зустрічались вам восени? (калини, горобини)

― За що ви любите осінь?

5. ― Спробуймо скласти невеличку розповідь про осінь, використовуючи слова із словничка або відповідаючи на запитання:

а) Після якої пори настає осінь?

б) Що зробила осінь з деревами? Якими барвами їх розфарбувала?

в) Як потурбувалась чарівниця про людей та тварин?

6. ― Які брати є у осені? (вересень, жовтень, листопад) Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Назва місяця «вересень» пов’язана з вересом. Це чудова медоносна рослина, що цвіте в цю пору.

― Послухайте вірш «Вересень» і скажіть, які ознаки цього місяця ви помітили.

У серпанку павутинки

Білі ниточки снуються.

Вже тумани по долині

У ранкову пору в’ються.

В лісі верес розкриває

Свої кошики бузкові

І багрянцем покриває

Пишні грона калинові.

Вересневе небо чисте

І сади ще пахнуть літом.

Дивовижні жоржини

Розгорілись дивоцвітом.

― Що подарував вересень людям? Як про це сказано у вірші М.Сингаївського?

Вересень

Звозить Вересень в комори

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажить гарбузи

На машини і вози…

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

На чолі іскриться піт —

Сто турбот і сто робіт.

― Вересень потурбувався не лише про людей, а й про тварин. Як саме?

(Розповіді учнів)

― Які прикмети вересня ви знаєте?

·        Вересень — рум’янець року.

·        Тепла осінь — на довгу зиму.

·        Садок у вересні, що кожух у січні.

·        Багато жолудів — на холодну зиму.

·        Як вересніє, то й дощик сіє.

·        Літо з дощами — осінь з грибами.

― Складемо розповідь чи казочку про чудового господаря — молодшого брата осені. Сподіваємось, цей подарунок їй сподобається!

― Без чого не уявляємо осені? Відгадайте.

Коли нема — чекають,

коли прийду — тікають.       (Дощ)

Не дід, а сивий,

не спить, а стелиться.          

Вкриває землю й океан, а звуть його…(Туман)

Рукавом махнув, дерева нагнув. (Вітер)

Горя не знаю, а гірко плачу. (Хмара)

― На що схожа осінь, коли снують по землі сизі тумани, йдуть дощі, опадає листя, гнане вітром? Чому плаче осінь? Поміркуймо.

― Як зветься другий брат осені? Відгадайте.

Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте.

То землею ходить місяць…      (жовтень)

― Чому цей місяць має таку назву? (Українська назва другого осіннього місяця від «жовтіє ліс»). Якими у жовтні стають дні і ночі? Яке небо? Вітер? Опади? Як господарює середній брат осені? (Прикрасив золотом ліси, сади, парки, пострушував додолу жовте листячко. Інколи припорошував сріблястим інеєм дахи, вкривав памороззю землю, навіть маленькі калюжки ховав під тоненькі скельця льоду). Які вірші про середину осені знаєте?

ЖОВТЕНЬ               М. Приходько

Тихо осінь ходить гаєм.

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає.

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала наче молода.

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта…

М. Сингаївський

Жовтень фарби позичає,

Малювати всіх навчає.

Листя роздаровує,

Золотом розмальовує.

― Про жовтень у народі кажуть так:

·        Жовтень як не з дощем, то зі снігом.

·        Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно уже на заході.

·        Жовтень ходить по краю та виганяє птахів із раю.

7. Хвилинка відпочинку. Скоромовка:

У нас погода надворі розмокропогодилася.

Гра «Знайди дерево»: учням роздають листя різних дерев. За сигналом вчителя кожен біжить до дерева, листя якого він тримає.

8. Продовження роботи над розвитком мовлення.

― Чи здогадалися, чому останній брат осені має назву…

Відгадайте!

Капле з неба, дахів, стріх

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць?               (листопад)

― Так, в листопаді з дерев опадає останнє листя. Ліс стає незатишним, непривітним. Досить цікавими є назви давні — напівзимник, грудкотрус, ворота зими, падолист.

― Якою найчастіше буває погода в листопаді? (Нестійка, одноманітні короткі сірі дні). Як про це сказано у вірші?

Зникли біленькі хмаринки.

Небо не синє, свинцеве.

Зрідка снуються сніжинки

В цей грудневий переддень.

Хмарна не радує днина,

Вітер висвистує в кронах.

Лиш молода горобина

Світиться в гронах червоних.

― Як у народі говорять про листопад?

·        Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі — рідний брат.

·        Листопад білими кіньми іде.

·        Листопад зимі ворота відчиняє.

·        Листопадовий день, що заячий хвіст.

·        Листопад уриває дні, а накликає ночі.

― Чи помітили ви, що в нашому гайку поселилась сорока-білобока. Вона принесла тривожну звістку: «Цієї осені пізній листопад — буде сувора тривала зима».

«Так, так», — пищить синичка, — скоро зима настане».

― Чому пташки такі стурбовані? Чим ми зможемо їм допомогти? (Зимуючі пташки полюбляють насіння: горобчики — споришу, голуби — подорожника, синички — гарбузів, кавуна, льону, снігурі — клена, ясена, бузку. Білочка — гриби, жолуді, горішки. Зайчик — гілочки осики, верби та інших молоденьких дерев).

― Ось і осінь залишає нашу землю. Подаруймо їй свої останні дарунки: хто гарну розповідь, хто — казочку чи віршика.

― Настав час прощатися з цією неповторною, чарівною порою.

В останній місяць осені, малята,

Сьогодні хочемо таке сказати:

Спасибі осені за всі її щедроти!

Уже скінчилася її робота,

І дням її скінчився лік.

Вона прощається із нами усіма —

Уже у білій шубі йде зима.

― Давайте ж на прощання закружляємо в останнім осіннім танку!

(Хоровод «Осінні гірлянди»)

9. Підсумок уроку.

― Чи сподобався вам урок? Що нового дізналися? Що найбільше запам’яталося?

10. Домашнє завдання: з допомогою батьків записати складену казочку, оповідання або віршик, намалювати до них малюнок.

Тема: Тихо осінь ходить гаєм

Мета: вчити учнів спостерігати за сезонними змінами в природі; активізувати чуттєвий досвід, уяву дітей, збагачувати їх словниковий запас образною лексикою. Вчити складати казки на основі безпосередніх вражень від спостережуваного.

Місце проведення: балка поблизу школи.

Хід уроку

1. Організований вихід учнів у балку поблизу школи.

2. Бесіда.

― Сьогодні ми будемо подорожувати по незвичайній казковій країні. Двері в казку нам відкриє невідома чарівниця. Хто вона? Відгадайте.

У садках, гаях блукає,

Жовті шати одягає.

Золотисту стелить постіль –

Жде сестрицю білу в гості.

(Осінь)

― Які осінні місяці ви знаєте? Який з них і чим вам найбільше подобається? Які загадки про них знаєте?

У південний край землі

Відлітають журавлі,

Знов луна шкільний дзвінок

Нас покликав на урок.

Як цей місяць звати?

Прошу відповідати. 

(Вересень)

― Хто розповість вірш про перший місяць осені?

Здрастуй, вересень!

Здрастуй, вересень, світлий вересень!

Руку дай!

Пахне м’ятою, стиглим вересом

Рідний край.

Ще жоржинами яснолицими

Квітне сад.

Поряд з айстрами і гвоздиками ―

Виноград.

Розмовляємо із калиною ―

Ну й краса!

Наче лебеді над стежиною

Небеса.

                                                Т. Мезенцева

― Чим вересень відрізняється від інших місяців? Хто знає, чому цей місяць має таку назву? (Назва місяця пов’язана з вересом. Це чудова медоносна рослина, яку дуже полюбляють бджоли. Але не щодня вони мають змогу вилітати з вуликів. Чому? Небо все частіше затягують хмари, і починає сіяти дрібний дощ. Недарма в народі вважають, що вересень „суміщає літо й осінь”, бо в цей час уперше тепло з холодом зустрічається).

― А коли настає „бабине літо”? Що ви чули пор нього? (Так у народі здавна називають період м’якої, сонячної, теплої, але не спекотливої погоди. Після холодних осінніх днів знову прокидаються метелики, мухи, бабки, а в повітрі срібними ниточками заіскрились павутинки. Вони обснували дерева, кущі, траву. Це немов би літо випросило в осені ще трохи теплих днів).

― Коли ж настає пора „бабиного літа”? (Це один – два тижні, що випадають на середину вересня. В різні роки це може бути і кінець вересня або, навіть, початок жовтня. Здавна люди примічали: коли багато павутини ― чекай теплу ясну осінь, але холодну зиму).

― Які прикмети вересня ви знаєте?

·        Грім у вересні ― на тривалу осінь.

·        Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.

·        Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме.

― Про що йдеться в приказках?

Вересень птахів у дорогу підганяє.

Садок у вересні, що кожух у січні.

Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.

― Чим вам найбільше подобається перший осінній місяць? (Він багатий на врожай овочів та фруктів).

― Спробуймо скласти казку про вересень. З ким би він міг зустрітися на нашому подвір’ї? (З літом). Про що б він запитав у літа? Яким воно було? (жарким, посушливим). Чим би ще поцікавився вересень у літа? (Чи зібрано урожай у полі). Чи розповів би вересень про своє літо?

― Чи помітили ви як, підкрався до вересня інший осінній місяць? Який? Відгадайте.

Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте

То землею ходить місяць.

(Жовтень)

― Кому подобається цей місяць? Чим? Прочитайте свої улюблені вірші про жовтень.

Осінь

Подивись на видноколі

Мов змінилися ліси

Хто це їх у жовтий колір

Так барвисто прикрасив?

Ось край річки ― жовті клени

І берези золоті.

Ялинки лише зелені

Залишились в самоті.

І пишаються дерева

Золотим своїм вбранням:

― Це якийсь маляр, напевно,

Догодити хоче нам.

А маляр цей ― місяць Жовтень.

У відерцях чарівних

Жовту фарбу перебовтав

І розбризкує по них.

                                                        Н. Забіла.

― Які кольори надають осені святкового, урочистого звучання?

― Чому осінь називають золотою? Який з осінніх кольорів нагадує золото?

Осінь

Ходить осінь по покосах,

В золоте фарбує ліс,

І горять шовкові коси

У зажурених беріз.

Вітер грає, нахиляє

Срібні віти яворів.

Понад луками, за гаєм

Чути сурми журавлів.

Пада, в’яне лист багряний,

Золотиться сіножать

Клен в сорочці вишиваній

Вийшов літо проводжать.

Мов мережка, в лузі стежка,

Осінь в гай по ній пішла.

За калинові сережки

В сонця вимінять тепла.

Г. Коваль.

― Які образні вислови з прочитаних віршів вам найбільше сподобались?

― Чому восени стоять зажуреними дерева? А ви звернули увагу на білокору красуню берізку? Запам’ятайте: коли восени листя берези жовтіє зверху ― весна рання, знизу ― пізня.

― Заспіваймо пісню про берізку. Поводимо хоровод.

Біля школи берізки стояли

Вранці ясне сонечко стрічали

Люлі – люлі, зустрічали. ( двічі ).

У берізок платтячка біленькі,

А листочки в них золотенькі.

Люлі – люлі золотенькі

Ви ростіть, берізки, виростайте,

Рідну нашу школу прикрашайте

Люлі – люлі прикрашайте.

― Підніміть жовтий листочок. Ви відчуєте пальцями, яким товстим і цупким став черешок. Між ним та гілкою наростає корок, котрий щільно закупорює місце, де кріпився  листок. Тому на гілках немає жодного отвору, з котрого б точився сік. Листя опадає, а бруньки залишаються. Навесні вони знову зазеленіють.

Поспостерігайте:

Якщо у жовтні листя з берези й дуба спадає не повністю – чекай суворої зими.

Грім у жовтні – на мало сніжну зиму.

― Вивчимо скоромовку

Золоті жолуді зовсім пожовтіли.

― Прослухайте вірш .Що уявили?

Полетіли знову гуси

Над долиною,

Над туманом сивовусим,

Над калиною.

Пролетіли над ставками,

Над озерами,

Над легенькими хмарками

Срібноперими.

М. Сингаївський.

― Які образні вислови мають барви осені? (Над туманом сивовусим, хмарками срібноперими). Чому ти вивчив цей вірш? (Жаль розлучатися з перелітними пташками).

― Більшість пернатих летить уночі, а вдень відпочиває і живиться. Вдень мандрують хижі птахи, гуси, лелеки. Журавлі піднімаються на висоту до 3 тис. метрів, дрібні птахи ― не вище 300 м. Першими у серпні залишають рідні місця стрижі, зозулі, іволги, солов’ї. У вересні відлітають мухоловки, ластівки, горихвістки, журавлі; у жовтні ― коноплянки, шпаки, вівчарики, граки, зяблики.

― Чому ж птахи покидають рідні домівки? Що чекає їх у дорозі.

― Складіть казку про них.

― А які зміни відбуваються в житті тварин? (Уже заснув непробудним сном їжак; борсук теж засинає. Зникли оси, не вилітають з вуликів бджоли. Сховалися у своїх комірках мурашки).

― Перевіримо, хто з вас відгадає загадки, які надіслав нам Старик ― Роковик.

1.     .Ця рослина з ніжними рожевими і фіолетовими квіточками цвіте на початку осені. Від цього слова походить назва осіннього місяця.

2.     Колір, яким ви розфарбуєте осіннє листя кленів, беріз, дав назву наступному місяцю осені. Як він зветься?

3.     Мов казкові пташки, летять і поволі падають на землю листочки в останньому місяці осені. Що за місяць?

4.     Листки яких дерев восени червоніють? (Горобини, осики, клена)

5.     Яке дерево восени не скидає листя?

― Складемо колективно загадку про осінь.

Жовте листячко...(летить),

Під ногами ...       (шелестить).

Сонце вже не...     (припікає),

Коли, діти ...       (це буває)?

― Старик - Роковик хоче перевірити, діти, що ви ще знаєте про осінню природу. Пограємо в гру „Підкажи”. (Учитель називає предмет, учні доповнюють).

·        Листочки: жовто-зелені, лимонні, мідні, руді, багряні, бронзові...

·        Квітки: айстри, чорнобривці, канни, сальвії, красолі, нагідки, майори...

·        Ягоди: горобина. шипшина, брусниця, калина, журавлина...

― Отже, осінь багата і плодами, і квітками і ягодами. Хто з вас не милувався чорнобривцями? Їх часто можна зустріти біля селянської хати. Що вам нагадують кущики жовтогарячих з темною оторочкою квітів? (Крапельки розплавленого сонця, жовті очка з чорними брівками, яскраві ліхтарики). Айстри, нагадують...(зірки), жоржини ― (парасольку), хризантеми ― (кулю). Обережно погладьте пелюстки квітів. Чому чорнобривці називають оксамитовими, айстри ― тремтливими, хризантеми ― холодними? Що нагадують ягідки на осінніх кущах та деревах? (Намисто, вогники, ліхтарики, краплинки крові, коштовні камінчики).

― Є в осені така пора, коли зникає вся та краса, про яку ми так гарно розповідали. Відгадайте.

Капле з неба, дахів, стріх

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць?                (Листопад).

― У народі листопад називають напівзимником, грудкотрусом, падолистом. В цю пору спадає останнє листя. Ліс стає незатишним. Природа чекає зими. Але кожний осінній місяць по-своєму прекрасний. Треба лише вміти бачити й чути.

3.           Підсумок уроку.

― Чи сподобався наш урок? Що нового дізналися сьогодні? Про що розкажете вдома? Про що хотіли б дізнатися? Чия казочка, вірш, загадка сподобалась?

4.                 Домашнє завдання.

― Вдома запишіть казочку про осінні дивинки і намалюйте до неї малюнок.

Тема: Осінь щедра , осінь золота

Мета: дати дітям уявлення про зміни в живій природі восени; вчити спостерігати, порівнювати, збагачувати свою мову новими словами, складати казки. Виховувати любов до природи.

Місце проведення: шкільне подвір’я.

Хід уроку

1.     Організований вихід на шкільне подвір’я.

2.     Бесіда на основі спостережень.

― Подивіться навколо: що змінилося навкруги? Якого кольору небо? Чому стало прохолодніше? (Влітку сонце високо піднімається в небі і дні були довгими. Тому земля діставала багато тепла. Тепер сонце вже не так високо ходить по небосхилу, все частіше ховається за хмари, дні стали коротшими. На землю потрапляє все менше тепла. Знизилась температура повітря).

― Яка ж пора року змінила літо? Відгадайте.

У садках, гаях блукає,

Жовті шати одягає.

Золотисту стелить постіль ―

Жде сестрицю білу в гості.

(Осінь)

― Огляньтесь навколо. Чим ви найбільше замилувались? (Різнобарв’ям дерев, кущів.) З чим можна порівняти осінь, коли навколо все розфарбоване? (З художницею). А в які  кольори талановита художниця розфарбувала дерева, квіти, кущі? Як про це сказано у віршах?

Золота осінь

В парках і садочках

На доріжки й трави

Падають листочки

Буро – золотаві.

Де не глянь, навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі

Й небо чисте – чисте.

Метушні немає,

Тиша й насолода ―

Осінь золотава

Тихо – ніжно ходить.

К. Підлісна

Жовтогарячим, червоним вогнем

Дерева палають

Під буйним дощем.

Пожежа в діброві

Аж неба сягла.

А дощик не відав:

То ж осінь прийшла!

С. Жупанин

Скільки барв кругом розмито:

Пурпур, охра, зелень, просинь.

Це минає тепле літо

Золота надходить осінь.

Край наш ― писанка неначе, ―

Треба тільки вміти бачить!

― Сьогодні ми будемо вчитись бачити незвичайне у звичайному. Пошукайте „золото” осені. Сходіть принесіть і покажіть кольори осені, відшукавши листочки на землі, на траві. Назвіть їх (жовто-зелені, руді, лимонні, мідні, жовтогарячі, бронзові, коричневі).

― А тепер спробуймо разом скласти казочку. З чого казка починається? (Жила собі – була…). Осінь яка? (чарівниця, золотокоса, щедра, багата, золота). Що скажемо про осінь в основній частині? Чим вона славиться? Що ще, крім листочків, вона розфарбувала? (Ягоди калини, горобини, квіти). Які квіти ви бачили восени на квітниках? (чорнобривці, айстри, майори, хризантеми). Що вам нагадують чорнобривці? (Крапельки розплавленого сонечка, жовті очі з чорними брівками, яскраві ліхтарики). На що схожі айстри? (На різнокольорові зірочки, які вночі впали з неба та так і залишились на землі).

― Підсумуємо сказане і складемо казку. Як її назвемо? („Як осінь золото розсипала”, „Золоті дарунки осені” і т.д.)

Жила собі була на світі Осінь. Вона завжди приходила на землю після Літа. Любила Осінь одягати оксамитову сукню з багатьма різнобарвними карманчиками ― фарбами. Щедра чарівниця дарувала їх всім, хто попросить: горобині і калині ― червону фарбу, айстрам ― білу, рожеву, фіолетову, чорнобривцям ― оксамитову.

Всі дерева і кущі милувалися щоосені своїм різнобарв’ям і дякували щиро за це художниці-чарівниці.

― Поміркуйте, якого кольору листя на деревах і кущах було  влітку, а яким стало восени? Чому? (Природна зелена речовина ― хлорофіл ― вироблялася під дією світла і тепла. Восени сонячного тепла і світла меншає, виступають жовті і червоні барвники, які влітку були приховані).

― Складіть із різнобарвного листя осінній букет, придумайте назву. Скільки різних кольорів в ньому? Назвіть їх. Пограємо: хто найкраще розхвалить осінь?

3. Хвилинка відпочинку. Робота із скоромовкою

Хатиноньки - хмаринки

Химерні – волохаті, ―

Вмостились на хвилинку

У хлопчика на хаті.

― Підемо в шкільний сад. Подивіться і назвіть, які в ньому ростуть дерева? Яку користь вони приносять людям восени? Які дерева, крім фруктових, ростуть неподалік? Які вони дають людям плоди? Подивіться на плоди дуба і каштана. Порівняйте їх. Погладьте пальчиками ці чудові витвори природи. Яка в них поверхня? Якої вони форми? Що в них є спільного і відмінного? Складіть казку про ці плоди, дайте їй назву.

― Як ви гадаєте, за що ж люди так люблять осінь і з нетерпінням її чекають? (Вона дарує людям плоди). Пограємо в гру «Підкажи словечко».

Жовтий карапуз

Йшов городами й загруз.

Бо насіння стільки має,

Що аж боки роздуває

Через те й загруз… гарбуз.

Я на сонці сонцем сяю,

Родичів багато маю.

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я?   Диня.

Ген із поля до села

В кухню тіточка прийшла.

На підлозі сіла .― Хрусь!

Я сама не роздягнусь!

Стали тітку роздягать,

І зняли хустинок п’ять,

Фартухи, кожух, каптан…

А залишився… качан.

Як же зветься тітка тлуста?

Здогадалися? … Капуста

Має тіло під землею,

Кучерики ― понад нею.

Любить мене кожна юшка

Називаюсь я… Петрушка

Корінь пекучий дуже,

Нам усім потрібен він,

Ти здогадуєшся, друже?

Ця рослина зветься… Хрін.

Хоч великі зуби маю,

Та нікого не кусаю.

Як мене хто вкусить,

То заплакати мусить.

Я до цього звик

Звуть мене… Часник.

Як не віриш – перевір:

На мені 12 шкір

А гризнеш ― в сльозах покинеш,

Бо я звуся… Цибулина.

― Як одним словом можна назвати слова-відгадки? (Овочі). Яких ще овочів, подарованих осінню, не було в загадках? Назвіть свій улюблений осінній плід. Опишіть його, не називаючи, так, щоб ваші товариші змогли впізнати. А тепер влаштуємо гру „Відгадай плід за запахом і смаком”. Умова: із заплющеними очима понюхати кілька плодів, назвати їх, описати характерні смакові ознаки.

― Не треба забувати, що щедроти осені призначені не тільки для людей. А й для наших „менших” братів. Чим ласують звірі, птахи, комахи в осінню пору? Восени і люди, і тварини збирають щедрі дарунки природи про запас. Хто знає, що припасають звірята на зиму? Якими осінніми ягодами люблять ласувати птахи? Всі птахи нашого краю, школярики, звертаються до вас із проханням зібрати якнайбільше ягід, насіння, горіхів, грибів, жолудів, каштанів для підгодівлі тварин і птахів узимку. Складаємо казочку про це.

3.     Заключна бесіда.

― Який  характер в осені? Чому? Чому її називають щедрою, багатою? Як би ще ви її назвали? (Славна. Привітна. Стигла. Родюча. Гостинна).

― Наш народ здавна спостерігав за природою. За його спостереженнями можна перевірити:

·        Молоді дерева скидають листя пізніше за старі.

·        Останніми скидають листя дуб і осика.

·        Пізній листопад ― буде сурова і довга зима.

ТЕМА: Ліс – природне багатство

Мета: розширити уявлення дітей про рослини лісу. Вчити спостерігати за змінами в житті рослин. Розвивати мислення, творчу уяву учнів. Виховувати бажання оберігати природу.

Місце проведення: балка (поблизу школи).

Хід уроку

1.                 Організований вихід учнів.

2.                 Бесіда.

― Погляньте навкруги і скажіть, що вас оточує? (Дерева, кущі, трава, квіти)

― Як все це можна назвати? (Рослини)

― Відгадайте загадку:

Що за книга без букв, без сторінок,

а багато чого навчить? (Книга природи)

― Отже, сьогодні помандруємо по сторінках цієї книги. Відгадайте, що це:

Навесні веселить,

влітку холодить,

восени годує,

а взимку гріє. (Ліс)

― Що ж таке ліс? (Це коли багато дерев; багато дерев, придатних для виробництва пиломатеріалів, шпал, фанери, плит, сірників; це не тільки дерева, а й усі кущі, трави на відповідній площі; це комахи, звірі і птахи, що тут постійно мешкають)

― Чому ліс нагадує кількаповерховий будинок? (Верхній ― це найвищі дерева (сосни, дуби), нижчий ― трохи нижчі (осика, береза, липа, вільха). Потім ідуть кущі: ліщина, калина, глід. А найнижчий поверх ― трави, гриби, ягоди, мохи).

― Але ж і в парку, де кожен з вас, мабуть, не раз прогулювався алеями, чимало великих дерев, обрамлених кущами. Чому ж його не називають лісом? (Бо дерева і кущі тут висаджені людиною, за ними ведеться постійний догляд, знищуються випадкові рослини і бур’яни).

― Ліс ― це великий дім. Хто ж у ньому мешкає? (Найбільше в лісі комах, особливо рудих мурах, які будують собі гнізда ― «мурашині купини», висота яких перевищує метр. Руді мурахи ― друзі лісу: ділянка навколо їхнього гнізда (не менше ніж 0,5га) залишається майже неушкодженою шкідливими комахами, оскільки за сезон (з квітня по жовтень) мешканці одного лише мурашника знищують їх щонайменше 3-5 млн.)

― А скільки винахідливості виявляють пташки, будуючи гнізда! У вівчариків воно має вигляд будиночка з трави, у дроздів ― старанно вимазане всередині глиною, у ремеза ― зіткане із стеблин та деревного пуху, в пищухи ― заховане під корою дерева.

― Уночі в листяних лісах можна почути, як хтось кашляє, насвистує, бурчить. Так перегукуються вовчки лісові ― маленькі тваринки, схожі на білку, але вдвоє менші від неї. Лише вночі вони лазять по деревах до кубел, влаштованих у дуплах чи старих пташиних гніздах.

― За власними спостереженнями доповніть розповідь про мешканців наших лісів. Які тварини там живуть? Чому вони тут оселяються? Що знаєте про їхні звички?

― Як називається житло білки, зайця, лисиці, зимове житло ведмедя?

3. Робота зі скоромовкою.

      Обережний хитрий лис

      До нори вечерю ніс.

      Біг до дому лісом лис,

      Шелестів над лисом ліс.

4.― Які загадки про лісових мешканців знаєте?

    Буркотливий, вайлуватий,

ходить лісом дід кошлатий.

    Одягнеться в кожушину, мед шукає і ожину.

    Любить літом полювати, а зимою в лігві спати.

    Як зачує він весну – прокидається від сну.

                                            (Ведмідь)

    Що воно за дивна птиця?

    Світла денного боїться.

    Дзьоб гачком, великі очі,

    І не спиться їй щоночі.

    -Ху – ху – гу! ― кричить-співа.

    Відгадали? Ні?                (Сова).

Тук – тук – тук!

 Так – так – так!

 І комашка і черв’як,

 І жучок – короїд ―

 Мій сніданок, мій обід.                     (Дятел).

5. ― Доповніть слова до «словничка лісовичка»:

·        соловейко ― співун, птах з великими темними розумними очима і співає, коли нап’ється з березового листочка (коли в берези будуть вже такі, що в них помістяться краплинки роси);

·        сова ― мудрий птах, лісова кішка з безшумним польотом, страшним голосом;

·        білочка ― господарка - пустунка; гостренькі вушка, руденька шерсть; мандрівниця, ласунка;

·        лисиця ― в пишній рудій шубці; сліди хвостиком змітає; хитра кума; любить мишкувати.

6. ― Складіть невеличку розповідь або казочку про лісових мешканців.

7. Бесіда.

― Чи всі ви любите ходити до лісу? Чому?

― Яке значення має вирощування лісів?(Гектар лісу за рік очищає 18 млн. кубічних метрів повітря. До того ж, подібно до велетенського пилососу, він забирає з повітря 36 тонн пилу. Лише одне листяне дерево ― бук «виробляє» за годину 1 кг 100г кисню. Денна «продукція» цього природного «кисневого заводу» може задовольнити потреби 64 чоловік. Гектар лісу дає врожай їстівних грибів ― у середньому 80 кг, близько тонни малини, чорниці, журавлини та інших ягід, таку саму кількість лікарських рослин, а в насадженнях липи, білої акації, інших медоносів бджоли збирають з такої площі близько 300 кг меду).

― Як називається ліс, що розташований на околиці нашого міста? (Чорний)

― Чому він має таку назву? (В осінньо-зимовий період дерева, що ростуть в лісі, мають чорне забарвлення, а кора стовбурів і гілля дуба та граба ― найбільш розповсюджених місцевих дерев ― теж завжди чорного кольору.)

― Які породи дерев ще можна зустріти в нашому лісі? (В першому ярусі панують дуб, берест, клен, липа, в другому ― граб, польовий клен, яблуні, груші, осика, в підлісках ― татарський клен, жостір, черемха та інші чагарники. На узліссях густо проростають терен, степова вишня, дикий мигдаль та велика кількість трав’яних рослин.)

― Відгадайте, що це за дерево:

Живе один батько

і тисячі синів має,

всім шапки справляє,

а собі не має.               (Дуб).

― Дуб не дарма називають патріархом наших лісів. Це могутнє дерево заввишки 20-30м, з міцними гілками, товстими стовбурами і темно-сірою потрісканою корою. Живе 500-1000 років. З дубової кори добувають дубильні речовини. А жолуді є добрим кормом для свиней. Зроду - віку шанують у народі дуб. «Міцний, як дуб» ― виказували люди своє ставлення до нього. У літописах дуб згадується як дерево Перуна ― бога дощу, блискавки, грому. Вінками з дубових гілок нагороджували героїв-сміливців, найхоробріших з хоробрих.

― Липа ― це найсолодше для бджіл дерево. Цей чудовий матеріал в руках народних умільців не тріскається, не коробиться. З її деревини народні майстри оздоблювали царські палаци, виготовляли іграшки (ведмедики-ковалі, матрьошки). Найпоширенішим взуттям раніше були черевики (лапті), які виробляли з липового лика. Носили їх в будь-яку пору року. Черевики швидко зношувалися, тому на рік одній людині потрібно було 12-15 пар, а на пару черевиків витрачали лика з 2-3 молодих липок. Ось і стояли в лісах обідрані, зовсім голі дерева. Звідси, мабуть, і приказка «Обдерли, як липку».

― Відгадайте :

Біла, а не сніг,

зелена, а не лист,

кучерява, а без волосся?       (Береза).

― А чому березу називають «піонеркою лісу»? (На порубках або згарищах першою поселяється береза ― світлолюбна й дуже швидкоросла порода.)

― Який вірш про березу ви знаєте?

Берізки

Це ж чиї цікаві очки

Поглядають, сонця ждуть?

То не очки, то листочки,

То берізки так ростуть.

І малі ж вони вдалися:

Ще у них немає віт…

Мов з колиски підвелися,

Подивилися на світ.

Та малим зростати треба,

Бо на те ж в них сила є…

Налилось дощами небо:

Осінь голос подає.

І деревця посмутніли.

Ось де вперше у житті

В них листочки пожовтіли,

Стали зовсім золоті.

А мине мороз надворі ―

Оживуть берізки всі,

Стануть гарні, білокорі,

Наче вмиті у росі.

Підійде лісник надвечір,

Доторкнеться до гілок.

― Гляньте, ― скаже, ― із малечі

Отакий підріс гайок!

М.Познанська.

― Поспостерігайте навесні за березою та вільхою: якщо на березі листя розпуститься раніше, ніж на вільсі, літо буде сухе, тепле; якщо ж навпаки ― вологе, прохолодне.

― А які ще дерева, крім названих, ви зустрічали в нашій місцевості? Що про них знаєте?

― Чому так говорять: «Природа одному мати, а іншому ― мачуха»?

― Для чого потрібно охороняти ліси?

― Пам’ятайте: зникнення тільки одного виду рослин може спричинити зникнення від 10 до 30 видів комах.

·        одна велика береза, пошкоджена сокирою, може втратити за весну 200л соку;

·        20 кг макулатури зберігають одне дерево;

·        1 т макулатури рятує від вирубування 0,4га лісу середнього віку;

·        Не ламайте гілок дерев і кущів! Рослина ― жива істота, гілки разом з листям відіграють важливу роль в її житті. Так , завдяки листю рослини дихають. Виділяють у повітря кисень, затримують пил.

8. Читання вірша.

Вмійте природу любити

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром ―

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

9. Гра «Усе в лісі співає».

Прийшла Калинка в гості до Лісовичка, а в лісі все співало. Кожне дерево ― свою пісню. (Пригадайте пісні, в яких говориться про дерева).

Дуб співав мужню пісню. Яку?(«Дубинушка»)

Горобина співала тривожну пісню. Яку?(«Горит рябина на ветру ― муз. Б. Карабишева, сл.

А. Досталя »).

Береза співала ніжну пісеньку. Яку?(«Во поле березка стояла».)

― Перевірте свою спостережливість.

·              Якщо ліс без вітру шумить ― чекай дощу.

·              Якщо квіти жимолості сильно пахнуть ― наступного дня буде дощ, якщо слабо ― на ясну погоду.

·              Коли будете в лісі, уважно придивіться до м’якої зеленої трави і ви побачите безліч витончених форм, відтінків зеленого кольору.

― Які приказки про ліс знаєте?

-                     Ліс і вода ― брат і сестра.

-                     Ліс ― природне багатство.

-                     Ліс сам себе чистить.

-                     Який ліс, такий і звір.

-                     Ліс не школа, а всіх навчає.

― Про що йдеться в кожній приказці? Чому так говорять про ліс?

― Щоб не заблукати в лісі, треба запам’ятати деякі прикмети:

1.                      Кора дерев, які ростуть окремо на великій галявині, товща й темніша з північного боку.

2.                      У берези кора завжди біліша й чистіша з південного боку ― це помітно навіть у хащі лісу.

3.                      Тріщини, нерівності й нарости бувають тільки на північному боці стовбура.

4.                      Трава густіша й вища з південної сторони дерев, пеньків, кущів.

5.                      Мохи й лишайники ростуть на корі дерев з північного боку.

6.                      Мурашники в лісі знаходяться з південного боку дерев. Південний схил мурашник більш пологий, північний ― стрімкий.

10. ― Складемо словничок до теми «Лісові дерева»:

Береза ― білокора, кучерява, зеленокоса, струнка…

дуб ― велетень, могутній, крислаті віти, міцний…

осика ― тремтяча, боязлива…

― Складіть невелику казочку про лісові дерева.

11. Домашнє завдання:

1)     намалюйте улюбленого лісового мешканця;

2)     запишіть казочку і (за бажанням) намалюйте до неї малюнок.